Бексеро вакцина для профилактики менингококковой инфекции суспензия для инъекций 1 доза (0,5 мл/дозу)

Инструкция Бексеро вакцина для профилактики менингококковой инфекции суспензия для инъекций 1 доза (0,5 мл/дозу)

Состав

діючі речовини: одна доза (0,5 мл) містить:

1 отримано з використанням клітин E. coli за рекомбінантною ДНК технологією.

2 адсорбовано на алюмінію гідроксиді (0,5 мг Al³+).

³ NHBA (гепарин-зв’язуючий антиген нейсерії), NadA (адгезин А Neisseria), fHbp (фактор-H зв’язуючий білок).

допоміжні речовини: алюмінію гідроксид, натрію хлорид, цукроза, гістидин, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Суспензія для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: опалесцентна рідина (суспензія білуватого кольору).

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні вакцини. Вакцини для профілактики менінгококової інфекції. Код АТХ J07A H09.

Фармакологічні властивості

Імунологічні і біологічні властивості.

Фармакодинаміка

Механізм дії

Імунізація вакциною БЕКСЕРО призначена для стимулювання вироблення бактерицидних антитіл, які розпізнають вакцинні антигени NHBA, NadA, fHbp та PorA P1.4 (імунодомінантний антиген, наявний у компоненті OMV) та, як очікується, для захисту від інвазивної менінгококової інфекції (IMD). Внаслідок варіабельності експресії цих антигенів різними штамами, менінгококи, які їх експресують на достатньому рівні, чутливі до продукованих вакциною антитіл. Система визначення менінгококового антигена (MATS) була розроблена для зв’язку профілів антигенів різних штамів менінгококової бактерії серогрупи B зі знищенням штамів у сироватковому бактерицидному тесті з використанням комплементу людини (hSBA). Дослідження приблизно 1000 різних ізолятів інвазивних менінгококів серогрупи B, зібраних у 2007–2008 рр. у 5 країнах Європи, показало, що залежно від країни походження, 73–87% ізолятів менінгококів серогрупи B мали відповідний профіль антигенів згідно з MATS, який має охоплюватися вакциною. Загалом 78% (95% довірчий інтервал з 63–90%) з приблизно 1000 штамів були чутливі до індукованих вакциною антитіл.

Клінічна ефективність

Ефективність вакцини БЕКСЕРО у клінічних дослідженнях не оцінювалася. Висновок про ефективність вакцини було зроблено шляхом демонстрації індукції відповіді сироваткових бактерицидних антитіл на кожен з вакцинних антигенів (див. нижче «Імуногенність»).

Імуногенність

Відповідь сироваткових бактерицидних антитіл на кожен з вакцинних антигенів NadA, fHbp, NHBA та PorA P1.4 оцінювали з використанням набору чотирьох контрольних штамів менінгококів серогрупи B. Рівень бактерицидних антитіл проти цих штамів визначали у сироватковому бактерицидному тесті з використанням комплементу людини (hSBA). Даних для всіх схем вакцинації з використанням контрольних штамів для NHBA немає.

Більшість первинних досліджень імуногенності проводилися за дизайном рандомізованих, контрольованих, багатоцентрових клінічних досліджень. Імуногенність оцінювали у немовлят, дітей та дорослих.

Імуногенність у дітей

Діти, які брали участь у дослідженнях, отримували три дози вакцини БЕКСЕРО у віці 2, 4 та 6 або 2, 3 та 4 місяці, а дозу ревакцинації на другому році життя, але не раніше 12-місячного віку. Сироватки отримували як до вакцинації, через місяць після третьої вакцинації (див. таблицю 1), так і через один місяць після ревакцинації (див. таблицю 2). Стійкість імунної відповіді оцінювали у продовженні дослідження через один рік після ревакцинації (див. таблицю 2). В іншому клінічному дослідженні оцінювали імуногенність у дітей віком 2–5 місяців після введення двох або трьох доз із подальшою ревакцинацією. Імуногенність після введення двох доз також була документально підтверджена в іншому дослідженні за участю немовлят віком 6–8 місяців на момент включення в дослідження (див. таблицю 3).

Раніше невакциновані діти також отримали дві дози вакцини на другому році життя, а стійкість антитіл визначали через один рік після введення другої дози (див. таблицю 3).

Імуногенність у дітей віком 2–5 місяців

Тридозовий курс первинної вакцинації з подальшою ревакцинацією

Результати оцінки імуногенності через один місяць після введення трьох доз вакцини БЕКСЕРО дітям у віці 2, 3, 4 та 2, 4, 6 місяців наведені у таблиці 1. Через один місяць після третьої дози вакцинації рівень бактерицидних антитіл проти контрольних штамів менінгококу був високий проти антигенів fHbp, NadA та PorA P1.4 в обох схемах вакцинації вакциною БЕКСЕРО. Рівень бактерицидних антитіл проти антигена NHBA був також високий у дітей, вакцинованих за схемою введення вакцини у віці 2, 4, 6 місяців, однак імуногенність цього антигена була меншою при схемі введення вакцини у віці 2, 3, 4 місяців. Клінічні наслідки меншої імуногенності антигена NHBA за цієї схеми вакцинації невідомі.

Таблиця 1 

Відповідь сироваткових бактерицидних антитіл через 1 місяць після третьої дози вакцини

БЕКСЕРО, введеної у віці 2, 3, 4 або 2, 4, 6 місяців

* % серопозитивних = відсоткова частка осіб, у яких було досягнуто титру hSBA ≥ 1:5.

** GMT = середнє геометричне титру.

Дані щодо стійкості бактерицидних антитіл через 8 місяців після вакцинації вакциною БЕКСЕРО у віці 2, 3 та 4 місяці, а також через 6 місяців після вакцинації вакциною БЕКСЕРО у віці 2, 4 та 6 місяців (контрольний момент часу до ревакцинації) та дані ревакцинації після четвертої дози вакцини БЕКСЕРО, введеної у віці 12 місяців, наведено у таблиці 2. Дані про стійкість імунної відповіді через один рік після ревакцинації також наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 

Відповідь сироваткових бактерицидних антитіл після ревакцинації у віці 12 місяців після

курсу первинної вакцинації у віці 2, 3 та 4 або 2, 4 та 6 місяців, а також стійкість

бактерицидних антитіл через один рік після ревакцинації

* Контрольний момент часу до ревакцинації представляє стійкість бактерицидних антитіл через 8 місяців після вакцинації вакциною БЕКСЕРО у віці 2, 3 та 4 місяці та через 6 місяців після вакцинації вакциною БЕКСЕРО у віці 2, 4 та 6 місяців.

** % серопозитивних = відсоткова частка осіб, у яких було досягнуто титру hSBA ≥ 1:5.

*** GMT = середнє геометричне титру.

У додатковому дослідженні за участю дітей віком 4 роки, які отримали повний курс первинної вакцинації та ревакцинації протягом першого року життя, спостерігалося зниження титру антитіл проти антигенів PorA P1.4 та fHbp (що досягало 9–10 % та 12–20 % осіб із титром hSBA ≥ 1:5 відповідно). У цьому ж дослідженні відповідь на додаткову дозу свідчила про імунологічну пам’ять, оскільки у 81–95 % осіб було досягнуто титру hSBA ≥ 1:5 проти антигена PorA P1.4 та 97–100 % проти антигена fHbp після подальшої вакцинації. Клінічна значущість цього спостереження та необхідність додаткової ревакцинації для підтримання тривалого захисного імунітету не встановлювалися.

Дводозовий курс первинної вакцинації з подальшою ревакцинацією

Імуногенність після введення двох доз курсу первинної вакцинації (у віці 3,5 та 5 місяців) або трьох доз курсу первинної вакцинації (у віці 2,5, 3,5 та 5 місяців) вакцини БЕКСЕРО з подальшою ревакцинацією у дітей, вакцинацію яких було розпочато у віці 2–5 місяців, оцінювали у додатковому клінічному дослідженні фази 3. Відсоткова частка серопозитивних осіб (тобто осіб, у яких було досягнуто титру hSBA принаймні 1:4) становила 44–100 % через один місяць після введення другої дози та 55–100 % через один місяць після введення третьої дози. Через один місяць після ревакцинації, застосованої через 6 місяців після останньої дози, відсоткова частка серопозитивних осіб становила 87–100 % у разі застосування дводозової схеми вакцнації та 83–100% у разі застосування тридозової схеми вакцинації.

Стійкість антитіл оцінювали у продовженні дослідження у дітей віком 3–4 роки. Порівнянні відсоткові частки осіб були серопозитивні через 2–3 роки після попередньої вакцинації двома дозами з подальшою ревакцинацією вакциною БЕКСЕРО (від 35 % до 91 %) або трьома дозами з подальшою ревакцинацією (від 36 % до 84 %). У цьому ж дослідженні відповідь на додаткову дозу, введену через 2–3 роки після ревакцинації, свідчила про імунологічну пам’ять, що було показано стійкою імунною відповіддю на усі антигени вакцини БЕКСЕРО, яка становила 81–100% та 70–99 %, відповідно. Ці спостереження вказують на достатню первинну вакцинацію в ранньому дитинстві як дводозовими, так і тридозовими курсами вакцинації з подальшою ревакцинацією вакциною БЕКСЕРО.

Імуногенність у дітей віком 6–11 місяців та віком 12–23 місяці

Імуногенність у дітей віком 6–23 місяців після введення двох доз з інтервалом у два місяці була документально підтверджена у двох дослідженнях, результати яких наведені у таблиці 4. Рівні сероконверсії та GMT hSBA щодо кожного з вакцинних антигенів були високими та схожими після дводозових курсів вакцинації у дітей віком 6–8 місяців та дітей віком 13–15 місяців. Дані щодо стійкості антитіл через один рік після введення двох доз у віці 13 та 15 місяців також наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Відповідь сироваткових бактерицидних антитіл після вакцинації вакциною БЕКСЕРО у віці 6 та 8 місяців або 13 та 15 місяців, а також стійкість бактерицидних антитіл через один рік після введення двох доз у віці 13 та 15 місяців

* % серопозитивних = відсоткова частка осіб, у яких було досягнуто титру hSBA ≥ 1:4 (у віковому діапазоні 6–11 місяців) та hSBA ≥ 1:5 (у віковому діапазоні 12–23 місяці).

** GMT = середнє геометричне титру.

Імуногенність дітей віком від 2–10 років

Імуногенність після введення двох доз вакцини БЕКСЕРО з інтервалом в один або два місяці у дітей віком від 2 до 10 років оцінювали в початковому клінічному дослідженні фази 3 та його продовженні. У початковому дослідженні, результати якого наведено у таблиці 4, учасники отримували дві дози вакцини БЕКСЕРО з інтервалом у два місяці. Рівні сероконверсії та GMT hSBA щодо кожного з вакцинних антигенів були високими після дводозової схеми вакцинації у дітей.

Таблиця 4 

Відповідь сироваткових бактерицидних антитіл через 1 місяць після введення другої дози вакцини БЕКСЕРО у дітей віком 2–10 років за схемою введення доз з 0, 2-місячними інтервалами

* % серопозитивних = відсоткова частка осіб, у яких було досягнуто титру hSBA ≥ 1:4 (проти контрольних штамів антигенів fHbp, NadA, PorA P1.4) та титру hSBA ≥ 1:5 (проти контрольного штаму антигена NHBA).

** GMT = середнє геометричне титру.

У продовженні дослідження, у якому дві дози вакцини БЕКСЕРО вводили з інтервалом в один місяць невакцинованим дітям, висока відсоткова частка осіб була серопозитивною через один місяць після введення другої дози. Також оцінювали ранню імунну відповідь після введення першої дози вакцини. Відсоткова частка серопозитивних осіб (тобто осіб, у яких було досягнуто титру hSBA принаймні 1:4) за штамами становила 46–95 % через один місяць після введення першої дози та 69–100 % через один місяць після введення другої дози (таблиця 5). 

Таблиця 5

Відповідь сироваткових бактерицидних антитіл через 1 місяць після введення другої дози вакцини БЕКСЕРО у дітей віком 2–10 років за схемою введення доз з 0, 1-місячними інтервалами

* % серопозитивних = відсоткова частка осіб, у яких було досягнуто титру hSBA ≥ 1:4 (проти контрольних штамів антигенів fHbp, NadA, PorA P1.4) та титру hSBA ≥ 1:5 (проти контрольного штаму антигена NHBA).

** GMT = середнє геометричне титру.

У цьому ж продовженні дослідження також оцінювали стійкість антитіл та відповідь на ревакцинацію у дітей, які отримали дводозовий курс первинної вакцинації у віці 2–5 або 6–10 років. Через 24–36 місяців відсоткова частка серопозитивних осіб (тобто осіб, у яких було досягнуто титру hSBA принаймні 1:4) зменшилася та для різних штамів становила 21–74 % у дітей віком 4–7 років та 47–86 % у дітей віком 8–12 років. Відповідь на ревакцинацію через 24–36 місяців після курсу первинної вакцинації свідчила про імунологічну пам’ять, оскільки відсоткова частка серопозитивних осіб для різних штамів становила 93–100% у дітей віком 4–7 років та 96–100 % у дітей віком 8–12 років.

Імуногенність у дітей (віком від 11 років) та дорослих

Діти отримували дві дози вакцини БЕКСЕРО з інтервалом між дозами в один, два або шість місяців; ці дані наведено в таблицях 6 та 7.

У дослідженнях за участю дорослих дані було отримано після введення двох доз вакцини БЕКСЕРО з інтервалом в один або два місяці між дозами (див. таблицю 8).

Схема вакцинації із введенням двох доз з інтервалом в один або два місяці показала схожу імунну відповідь як у дорослих, так і у дітей. Схожі відповіді спостерігалися і у дітей, яким вводили дві дози вакцини БЕКСЕРО з інтервалом у шість місяців.

Таблиця 6

Відповідь сироваткових бактерицидних антитіл у дітей через один місяць після введення двох доз вакцини БЕКСЕРО за різними дводозовими схемами та стійкість бактерицидних антитіл через 18–23 місяці після введення другої дози

* % серопозитивних = відсоткова частка осіб, у яких було досягнуто титру hSBA ≥ 1:4.

** GMT = середнє геометричне титру.

У дослідженні за участю дітей рівень бактерицидних антитіл після введення двох доз вакцини БЕКСЕРО було стратифіковано за титром hSBA менше ніж 1:4 або більше 1:4. Рівні сероконверсії та відсоткові частки осіб за збільшенням титру hSBA принаймні в 4 рази від вихідного рівня впродовж одного місяця після введення другої дози вакцини БЕКСЕРО наведено в таблиці 7. Після вакцинації вакциною БЕКСЕРО відсоткова частка серопозитивних осіб була високою та було досягнуто збільшення титру hSBA в 4 рази незалежно від статусу попередньої вакцинації.

 Таблиця 7

Відсоткова частка дітей із сероконверсією та збільшенням титру бактерицидних антитіл у 4 рази через один місяць після введення двох доз вакцини БЕКСЕРО за різними дводозовими схемами, стратифікованими за титром до вакцинації 

* % серопозитивних = відсоткова частка осіб, у яких було досягнуто титру hSBA ≥ 1:4.

Дані стійкості антитіл для дослідження за участю дітей було отримано у продовженні дослідження фази 3. Приблизно через 7,5 року після дводозового курсу первинної вакцинації відсоткова частка осіб з титром hSBA ≥ 1:4 зменшилася та для різних штамів становила 29–84 %. Відповідь на ревакцинацію через 7,5 року після курсу первинної вакцинації свідчила про імунологічну пам’ять, оскільки відсоткова частка осіб, у яких було досягнуто титру hSBA ≥ 1:4 для різних штамів, становила 93–100%.

У цьому ж дослідженні також оцінювали дані стійкості антитіл, отримані з додаткової фази 3 початкового дослідження за участю дітей. Приблизно через 4 роки після дводозового курсу первинної вакцинації відсоткова частка осіб, у яких було досягнуто титру ≥ 1:5 загалом зменшилася з діапазону серед різних штамів 68–100% після введення другої дози до діапазону серед різних штамів 9–84%. Відповідь на ревакцинацію через 4 роки після курсу первинної вакцинації свідчила про імунологічну пам’ять, оскільки відсоткова частка осіб з титром hSBA ≥ 1:5 для різних штамів становила 92–100 %.

 Таблиця 8

Відповідь сироваткових бактерицидних антитіл у дорослих після введення двох доз

вакцини БЕКСЕРО за різними дводозовими схемами

* % серопозитивних = відсоткова частка осіб, у яких було досягнуто титру hSBA ≥ 1:4.

** GMT = середнє геометричне титру.

Відповідь сироваткових бактерицидних антитіл на антиген NHBA не оцінювалася.

Імуногенність в особливих групах пацієнтів

Діти з недостатністю комплементу, аплазією селезінки або порушенням функції селезінки

У клінічному дослідженні фази 3 діти віком від 2 до 17 років із недостатністю комплементу (40), аплазією селезінки або порушенням функції селезінки (107) та відповідні за віком здорові особи (85) отримали дві дози вакцини БЕКСЕРО з інтервалом у два місяці. Через 1 місяць після курсу 2-дозової вакцинації відсоткова частка осіб з титром hSBA ≥1:5 серед осіб із недостатністю комплементу та аплазією селезінки або порушенням функції селезінки становила 87% та 97% для антигена fHbp, 95% та 100% для антигена NadA, 68% та 86% для антигена PorA P1.4, 73% та 94% для антигена NHBA, відповідно, що вказує на імунну відповідь у цих осіб з ослабленим імунітетом. Відсоткові частки здорових осіб із титром hSBA ≥1:5 становили 98% для антигена fHbp, 99% для антигена NadA, 83% для антигена PorA P1.4 та 99% для антигена NHBA.

Вплив вакцинації на частоту випадків захворювання

У Великобританії у вересні 2015 року вакцину БЕКСЕРО було введено в національну програму імунізації (НПІ) з використанням дводозової схеми вакцинвції у дітей (віком 2 та 4 місяці) з подальшою ревакцинацією (у віці 12 місяців). У цьому контексті Управління охорони здоров’я Англії провело 3-річне спостережне дослідження на національному рівні, що охоплювало всю когорту народжених.

Після трьох років програми спостерігалося статистично значуще зменшення на 75 % [коефіцієнта захворюваності 0,25 (95 % ДІ: 0,19; 0,36)] випадків IMD, спричинених Neisseria meningitidis серогрупи B, серед дітей, які відповідають критеріям вакцинації незалежно від статусу вакцинації дитини або прогнозованого охоплення штамів менінгококів серогрупи B.

Європейське агентство з лікарських засобів відтермінувало зобов’язання щодо надання результатів досліджень застосування вакцини БЕКСЕРО в одній або декількох підгрупах дітей для профілактики менінгококової інфекції, спричиненої Neisseria meningitidis серогрупи B (інформацію про застосування вакцини дітям див. у розділі «Спосіб застосування та дози»).

Фармакокінетика

Не застосовується.

Дані доклінічних досліджень з безпеки.

Дані доклінічних досліджень не виявили жодної специфічної небезпеки для людини на основі досліджень токсичності повторних доз та досліджень токсичного впливу на репродуктивну функцію та внутрішньоутробний розвиток.

Показання

Вакцина БЕКСЕРО показана для активної імунізації осіб віком від 2 місяців проти інвазивної менінгококової інфекції, спричиненої Neisseria meningitidis серогрупи B. Під час вакцинації потрібно враховувати вплив інвазивної інфекції в різних вікових групах, а також варіабельність епідеміології антигенів для штамів серогрупи B у різних географічних регіонах. Інформація щодо захисту від специфічних штамів серогрупи B наведена в розділі «Імунологічні і біологічні властивості». Застосування цієї вакцини має здійснюватися згідно з офіційними рекомендаціями.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-яких допоміжних речовин (див. розділ «Склад»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Застосування з іншими вакцинами

Вакцину БЕКСЕРО можна вводити одночасно з: будь-якими моновалентними або комбінованими вакцинами проти: дифтерії, правця, кашлюку (ацелюлярна), Haemophilus influenzae типу b, поліомієліту (інактивована), гепатиту B;

7-валентною пневмококовою кон’югованою вакциною, вакциною проти кору, епідемічного паротиту, краснухи, вітряної віспи та менінгококовою кон’югованою вакциною проти серогруп A, C, W, Y.

Клінічні дослідження продемонстрували, що одночасне введення вакцини БЕКСЕРО з рутинною педіатричною вакцинацією не впливало на імунну відповідь отиману після одночасно застосованих рутинних вакцин, що визначалося за не більшою швидкістю утворення антитіл після проведення рутинної вакцинації окремо. У дослідженнях спостерігалися суперечливі результати щодо відповідей інактивований вірус поліомієліту типу 2 та пневмококовий кон’югат серотипу 6B, а також спостерігалися менші рівні титру антитіл на кашлюковий антиген пертактину, але ці дані не свідчать про клінічно значущий вплив.

Через підвищений ризик високої температури, болісну чутливість в місці ін’єкції, зміни у звичайному режимі харчування та дратівливість у разі одночасного введення вакцини БЕКСЕРО з наведеними вище вакцинами, можна розглянути можливість введення цих вакцин окремо. Профілактичне застосування парацетамолу зменшує частоту та тяжкість лихоманки без впливу на імуногенність БЕКСЕРО або стандартних вакцин. Вплив інших жарознижувальних засобів, окрім парацетамолу, на імунну відповідь не вивчався.

Одночасне введення БЕКСЕРО з іншими вакцинами, не зазначеними вище, не вивчалося.

У разі одночасного введення БЕКСЕРО з іншими вакцинами необхідно змінювати місце ін’єкції (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Особливості щодо застосування

Як і щодо інших вакцин, застосування БЕКСЕРО у пацієнтів з гострою тяжкою лихоманкою слід відкласти. Наявність легкої інфекції, наприклад застуди, не є протипоказанням.

Не застосовувати вакцину внутрішньосудинно.

Як і для всіх ін’єкційних вакцин, відповідна допомога та медичний нагляд завжди повинні бути легкодоступними у випадку виникнення анафілактичних реакцій після введення вакцини. Особа, якій було проведено щеплення, повинна перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин після вакцинації.

У зв’язку з введенням вакцини можуть виникати реакції, пов’язані з тривожністю, зокрема вазовагальні реакції (синкопе), гіпервентиляція або реакції, пов’язані зі стресом, як психогенна реакція на ін’єкцію голкою (див. розділ «Побічні реакції»). Це слід враховувати, щоби запобігти травмуванню пацієнта, якщо він зомліє під час вакцинації.

Цю вакцину не слід вводити особам із тромбоцитопенією або будь-якими порушеннями згортання крові, які є протипоказанням до внутрішньом’язової ін’єкції, якщо тільки потенційна користь явно не перевищує ризик введення.

Як і у випадку