Дровеліс таблетки вкриті оболонкою 3 мг + 14,2 мг блістер №28




Інструкція Дровеліс таблетки вкриті оболонкою 3 мг + 14,2 мг блістер №28
Склад
діючі речовини: дроспіренон, естетролу моногідрат;
1 рожева активна таблетка містить 3 мг дроспіренону та естетролу моногідрат у кількості, що еквівалентна 14,2 мг естетролу;
1 біла таблетка плацебо не містить активних речовин;
допоміжні речовини:
рожеві активні таблетки, вкриті плівковою оболонкою:
ядро таблетки: лактози моногідрат, натрію крохмальгліколят, крохмаль кукурудзяний, повідон K30, магнію стеарат (E470b);
оболонка таблетки: гіпромелоза (E464), гідроксипропілцелюлоза (E463), тальк (E553b), масло бавовняне гідрогенізоване, титану діоксид (E171), оксид заліза червоний (E172);
білі таблетки плацебо, вкриті плівковою оболонкою:
ядро таблетки: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат (E470b);
оболонка таблетки: гіпромелоза (E464), гідроксипропілцелюлоза (E463), тальк (E553b), масло бавовняне гідрогенізоване, титану діоксид (E171), оксид заліза червоний (E172).
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Активні таблетки: рожеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням логотипу у вигляді краплі з одного боку.
Таблетки плацебо: білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням логотипу у вигляді краплі з одного боку.
Фармакотерапевтична група
Гормони статевих залоз та препарати, які застосовують при патології статевої сфери. Гормональні контрацептиви для системного застосування. Прогестагени та естрогени, фіксовані комбінації.
Код АТХ G03A A18.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Дровеліс містить естроген естетрол і прогестаген дроспіренон. Естетрол – це естроген, який виробляється печінкою плода людини тільки під час вагітності.
Естетрол демонструє антигонадотропну активність, що характеризується дозозалежним зниженням рівнів сироваткового фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) і лютеїнізуючого гормону (ЛГ).
Прогестаген дроспіренон проявляє прогестагенні, антигонадотропні, антиандрогенні та помірні антимінералокортикоїдні властивості і не має естрогенної, глюкокортикоїдної або антиглюкокортикоїдної активності. Ці властивості фармакологічно схожі з властивостями природного гормону прогестерону.
Протизаплідний ефект препарату Дровеліс ґрунтується на взаємодії різних факторів, найважливішим з яких є пригнічення овуляції.
Клінічна ефективність і безпека
У всьому світі було проведено два клінічних дослідження, одне основне дослідження в ЄС та Росії та підтримуюче дослідження в США, за участю жінок у віці від 16 до 50 років протягом 13 циклів впродовж 1 року.
В основному дослідженні, що проводилось в ЄС та Росії на основі 14759 циклів, без врахування циклів з допоміжною контрацепцією та циклів без статевої активності, були встановлені такі індекси Перля у жінок віком 18–35 років:
контрацептивні невдачі: 0,26 (верхня межа 95 %, довірчий інтервал 0,77);
контрацептивні невдачі + помилки з боку пацієнток: 0,44 (верхня межа 95 %, довірчий інтервал 1,03).
Дослідження в США виявило вищі індекси Перля, ніж було встановлено в дослідженні, що проводилось в ЄС та Росії. Відомо, що індекси Перля у дослідженнях, проведених у США, вищі, ніж зазначено в дослідженнях, що проводились в ЄС, але причина цієї розбіжності невідома.
У рандомізованому відкритому дослідженні у 97 % жінок з групи застосування препарату Дровеліс відновилась овуляція до кінця наступного після лікування циклу.
Гістологію ендометрію після 13 циклів лікування досліджували у підгрупі (n = 108) в одному клінічному дослідженні. Відхилень від норми не виявлено.
Педіатрична популяція
Європейське агентство з лікарських засобів відстрочило зобов’язання щодо надання результатів досліджень препарату Дровеліс для пероральної контрацепції в одній або кількох підгрупах педіатричної популяції (див. розділ «Діти», щоб отримати інформацію про застосування дітям).
Фармакокінетика.
Естетрол
Всмоктування
Естетрол швидко всмоктується після прийому. Після застосування препарату Дровеліс середня максимальна концентрація естетролу у плазмі крові становить 17,9 нг/мл і досягається через 0,5–2 години після одноразового прийому.
Загальна експозиція естетролу не змінюється при прийомі їжі. Cmax естетролу знижується приблизно на 50 % після прийому їжі.
Розподіл
Естетрол не зв’язується з глобуліном, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ). Естетрол помірно зв’язується з білками плазми крові людини (від 45,5 до 50,4 %) і сироватковим альбуміном людини (58,6 %) та слабко зв’язується з альфа-глікопротеїном людини (11,2 %). Естетрол рівномірно розподіляється між еритроцитами та плазмою.
Дослідження іn vitro показали, що естетрол є субстратом для транспортерів Р-глікопротеїну (P-gp) і білка резистентності раку молочної залози (BCRP). Однак малоймовірно, що одночасне застосування препаратів, які впливають на активність P-gp та BCRP, призведе до клінічно значущої лікарської взаємодії з естетролом.
Біотрансформація
Після перорального прийому естетрол піддається інтенсивному метаболізму фази 2 з утворенням глюкуронідних і сульфатних кон’югатів. Два основних метаболіти – естетрол-3-глюкуронід і естетрол-16-глюкуронід – мають незначну естрогенну активність. Домінуючою ізоформою УДФ-глюкуронілтрансферази (UGT) є UGT2B7, що бере участь у біотрансформації естетролу в прямий глюкуронід. Естетрол піддається сульфатації, в основному за допомогою специфічної естрогенсульфотрансферази (SULT1E1).
Виведення
Термінальний період напіввиведення (T1/2) естетролу становив приблизно 24 години в умовах рівноважного стану.
Після одноразового прийому 15 мг перорального розчину [14C]-естететролу приблизно 69 % загальної радіоактивності було виявлено в сечі та 21,9 % у калі.
Лінійність/нелінійність
При введенні препарату Дровеліс у 1–5-кратній дозі рівні естетролу в плазмі не демонструють будь-яких суттєвих відхилень від пропорційної дози після одноразового введення, а також у рівноважному стані.
Рівноважний стан
Рівноважний стан досягається через 5 днів. Cmax естетролу становить приблизно 17,9 нг/мл і досягається через 0,5–2 години після прийому дози. Середня концентрація в сироватці крові становить 2,46 нг/мл. Накопичення дуже обмежене: добова площа під кривою (AUC) у рівноважному стані на 60 % більша, ніж після одноразової дози.
Дроспіренон
Всмоктування
Дроспіренон швидко і майже повністю всмоктується. Після прийому препарату Дровеліс Cmax становить приблизно 48,7 нг/мл та досягається приблизно через 1–3 год після багаторазового прийому. Біодоступність становить від 76 до 85 %. Загальна експозиція дроспіренону не залежить від прийому їжі до/після прийому таблеток Дровеліс.
Розподіл
Дроспіренон зв’язується з сироватковим альбуміном і не зв’язується з ГЗСГ або кортикостероїдзв’язувальним глобуліном (КЗГ). Лише 3–5 % загальної концентрації активної речовини в сироватці крові представлено у вигляді вільного стероїду. Середній уявний об’єм розподілу дроспіренону становить 3,7 ± 1,2 л/кг.
Біотрансформація
Після перорального прийому дроспіренон інтенсивно метаболізується. Основними метаболітами в плазмі крові є кислотна форма дроспіренону, що утворюється при розкритті лактонового кільця, і 4,5-дигідродроспіренону-3-сульфат, що утворюється внаслідок відновлення та подальшої сульфатації. Дроспіренон також піддається окисному метаболізму, що каталізується цитохромом CYP3A4.
Виведення
Після перорального прийому препарату Дровеліс рівень дроспіренону в сироватці крові знижується з кінцевим періодом напіввиведення приблизно 34 години. Швидкість метаболічного кліренсу дроспіренону в сироватці крові становить 1,5 ± 0,2 мл/хв/кг. Дроспіренон у незміненому вигляді виводиться лише у слідових кількостях. Метаболіти дроспіренону виводяться з калом і сечею у співвідношенні виведення приблизно від 1,2 до 1,4. Т1/2 виведення метаболіту з сечею та калом становить приблизно 40 год.
Лінійність/нелінійність
При введенні у дозі 3–15 мг рівні дроспіренону в плазмі крові не демонструють будь-яких суттєвих відхилень від пропорційної дози після одноразового введення, а також у рівноважному стані.
Рівноважний стан
Рівноважний стан досягається через 10 днів. Cmax дроспіренону становить приблизно 48,7 нг/мл та досягається приблизно через 1–3 години після прийому дози. Середня концентрація в рівноважному стані протягом 24-годинного періоду дозування становить приблизно 22 нг/мл. Накопичення дуже обмежене, при цьому добова AUC у рівноважному стані на 80 % вища, ніж після одноразової дози.
Особливі групи пацієнтів
Порушення функції нирок
Досліджень впливу захворювання нирок на фармакокінетику естетролу не проводили. У дослідженні, проведеному із застосуванням тільки дроспіренону у дозі 3 мг, що вводили перорально протягом 14 днів, стабільні рівні дроспіренону в сироватці крові у жінок з легкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (CLcr) 50–80 мл/хв) були порівнянними з такими у жінок з нормальною функцією нирок. Рівні дроспіренону в сироватці крові були в середньому на 37 % вищими у жінок з помірною нирковою недостатністю (CLcr 30–50 мл/хв) порівняно з такими у жінок з нормальною функцією нирок.
Порушення функції печінки
Досліджень впливу захворювання печінки на фармакокінетику естетролу не проводили. У дослідженні із застосуванням одноразової дози пероральний кліренс дроспіренону (CL/F) зменшився приблизно на 50 % у добровольців із помірною печінковою недостатністю порівняно з добровольцями з нормальною функцією печінки.
Педіатрична популяція
Фармакокінетика естетролу та дроспіренону у дітей після менархе (віком до 16 років) після прийому препарату Дровеліс не досліджувалася.
Інші особливі групи населення
Етнічні групи
Клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці естетролу або дроспіренону між жінками японської національності та представницями європеоїдної раси після одноразового прийому препарату Дровеліс не спостерігали.
Показання
Для пероральної контрацепції.
Протипоказання
Оскільки епідеміологічні дані щодо комбінованих гормональних контрацептивів (КГК), що містять естетрол, поки відсутні, вважається, що протипоказання для КГК, що містять етинілестрадіол, є застосовними для препарату Дровеліс. КГК не слід застосовувати при нижчезазначених станах. Якщо будь-який зі станів виникає вперше під час застосування препарату Дровеліс, прийом препарату слід негайно припинити.
- Наявність або ризик виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ):
- ВТЕ – наявна ВТЕ, зокрема внаслідок терапії антикоагулянтами, або в анамнезі (наприклад тромбоз глибоких вен (ТГВ) або тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА));
- відома спадкова або набута схильність до венозної тромбоемболії, наприклад резистентність до активованого протеїну С (у тому числі мутація фактора V Лейдена), дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S;
- велике оперативне втручання з тривалою іммобілізацією (див. розділ «Особливості застосування»);
- високий ризик венозної тромбоемболії у зв’язку з наявністю множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування»).
- Наявність або ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (АТЕ):
- АТЕ – наявність АТЕ нині, в анамнезі (наприклад інфаркт міокарда) або продромальний стан (наприклад стенокардія);
- порушення мозкового кровообігу – інсульт нині, в анамнезі або наявність продромального стану (наприклад транзиторна ішемічна атака (TIA));
- відома спадкова або набута схильність до розвитку артеріальної тромбоемболії, така як гіпергомоцистеїнемія та наявність антифосфоліпідних антитіл (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт);
- мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі;
- високий ризик артеріальної тромбоемболії у зв’язку з наявністю численних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування») або через наявність одного з таких серйозних факторів ризику:
- цукровий діабет із судинними симптомами;
- тяжка артеріальна гіпертензія;
- тяжка дисліпопротеїнемія.
- Наявність тепер або в анамнезі тяжкого захворювання печінки, якщо показники функції печінки не повернулися до норми.
- Тяжка ниркова недостатність або гостра ниркова недостатність.
- Наявність тепер або в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).
- Відомі або підозрювані злоякісні пухлини (наприклад, статевих органів або молочних залоз), які є залежними від статевих гормонів.
- Вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології.
- Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин, наведених у розділі «Склад».
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Примітка. Слід ознайомитися з інформацією щодо лікарського засобу, що застосовується одночасно, для виявлення потенційних взаємодій.
Фармакокінетичні взаємодії
Вплив інших лікарських засобів на препарат Дровеліс.
Взаємодії можливі з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти. Це може призвести до збільшення кліренсу статевих гормонів, що у свою чергу може спричинити проривну кровотечу та/або втрату ефективності контрацептива.
Терапія
Індукція ензимів може бути виявлена вже через декілька днів лікування. Максимальна індукція ферментів загалом вимірюється через декілька тижнів. Після відміни лікування індукція ферментів може тривати близько 4 тижнів.
Короткострокове лікування
Жінки, які приймають лікарські засоби, що індукують ферменти, мають тимчасово використовувати бар’єрний метод або інший метод контрацепції додатково до КГК. Бар’єрний метод слід застосовувати протягом усього терміну лікування відповідним препаратом і ще протягом 28 днів після припинення його застосування. Якщо терапія розпочинається після застосування останніх рожевих активних таблеток КГК з упаковки, білі таблетки плацебо не слід приймати, а прийом таблеток з наступної упаковки КГК слід розпочати одразу після рожевих таблеток з попередньої упаковки.
Довгострокове лікування
Жінкам при довгостроковій терапії діючими речовинами, що індукують ферменти печінки, рекомендується інший відповідний негормональний метод контрацепції.
Нижчезазначені взаємодії були зафіксовані згідно з опублікованими даними.
Діючі речовини, що збільшують кліренс КГК (індукція ферментів), наприклад барбітурати, бозентан, карбамазепін, фенітоїн, примідон, рифампіцин; препарати, що застосовуються при ВІЛ-інфекції (наприклад ритонавір, невірапін та ефавіренц), також, можливо, фелбамат, гризеофульвін, окскарбазепін, топірамат і препарати, до складу яких входить рослинний лікарський засіб звіробій (Hypericum perforatum).
Речовини з непостійним впливом на кліренс КГК
При одночасному застосуванні з КГК велика кількість комбінацій інгібіторів ВІЛ-протеази та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази, включаючи комбінації з інгібіторами вірусу гепатиту С (ВГС), можуть підвищувати або знижувати концентрації естрогену або прогестинів у плазмі крові. Сукупний вплив таких змін може бути клінічно значущим у деяких випадках.
Тому для виявлення потенційних взаємодій та будь-яких інших рекомендацій слід ознайомитися з інформацією щодо медичного застосування лікарського засобу для лікування ВІЛ/ВГС, що приймається одночасно. При наявності будь-яких сумнівів жінкам додатково слід використовувати бар’єрний метод контрацепції при терапії інгібіторами протеази або інгібіторами ненуклеозидної зворотної транскриптази.
Діючі речовини, що знижують кліренс КГК (інгібітори ферментів)
Клінічна значущість потенційної взаємодії з інгібіторами ферментів залишається невідомою.
Одночасне застосування сильних інгібіторів CYP3A4 може підвищити плазмові концентрації естрогену або прогестину, або обох компонентів.
Можлива взаємодія з дроспіреноном
У дослідженні багаторазових доз комбінації дроспіренон (3 мг/добу)/ етинілестрадіол (0,02 мг/добу) та сильного інгібітора CYP3A4 кетоконазолу протягом 10 днів збільшувався показник AUC(0-24 год) дроспіренону та етинілестрадіолу у 2,7 та 1,4 раза відповідно .
Можлива взаємодія з естетролом
Естетрол переважно глюкуронізується ферментом UGT2B7 (див. розділ «Фармакокінетика»). Не спостерігали клінічно значущої взаємодії естетролу з сильним інгібітором UGT вальпроєвою кислотою.
Вплив препарату Дровеліс на інші лікарські засоби
Пероральні контрацептиви можуть впливати на метаболізм інших препаратів. З огляду на це можуть змінюватися концентрації діючих речовин у плазмі крові та тканинах − як підвищуватися (наприклад, циклоспорин), так і знижуватися (наприклад, ламотриджин).
На підставі досліджень взаємодії in vivo у жінок-добровольців, які застосовували омепразол, симвастатин або мідазолам як субстрати-маркери, встановлено, що взаємодія дроспіренону в дозі 3 мг з іншими діючими речовинами є малоймовірною.
За результатами досліджень взаємодії in vivo встановлено, що взаємодія естетролу, що входить до складу препарату Дровеліс, з іншими діючими речовинами є малоймовірною.
Фармакодинамічні взаємодії
Одночасне застосування з препаратами для лікування гепатиту С, що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір і застосовуються з дасабувіром, з рибавірином або без нього, може збільшити ризик підвищення рівня АЛТ у жінок, які приймають лікарські засоби, що містять етинілестрадіол, наприклад КГК (див. розділ «Особливості застосування»). У жінок, які приймали лікарські засоби, що містять естрогени, відмінні від етинілестрадіолу, підвищення АЛТ було подібним до тих жінок, які не приймали естрогенів; однак через обмежену кількість жінок, які приймають ці інші естрогени, необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні з комбінованою терапією лікарськими засобами омбітасвір/паритапревір/ритонавір і дасабувір з рибавірином або без нього, а також при одночасному застосуванні з глекапревіром/пібрентасвіром або софосбувіром/ велпатасвіром/ воксилапревіром (див. розділ «Особливості застосування»).
У пацієнтів без ниркової недостатності одночасне застосування дроспіренону та інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) або нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) не виявило значного впливу на рівень калію в сироватці крові. Однак одночасне застосування препарату Дровеліс з антагоністами альдостерону або калійзберігаючими діуретиками не вивчали. У цьому випадку слід перевірити рівень калію в сироватці крові під час першого циклу лікування. Див. також розділ «Особливості застосування».
Педіатрична популяція
Дослідження взаємодії проводили лише у дорослих.
Особливості застосування
Рішення про призначення препарату Дровеліс слід приймати з урахуванням індивідуальних факторів ризику у жінки, наявних на момент призначення, у тому числі факторів ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), а також ризику ВТЕ, пов’язаного з прийомом препарату Дровеліс, порівняно з іншими комбінованими гормональними контрацептивами (КГК) (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Попередження
За наявності будь-яких станів або факторів ризику, зазначених нижче, слід обговорити з жінкою доцільність застосування препарату Дровеліс перед прийняттям рішення про початок його прийому.
У разі загострення або при перших проявах будь-яких із вказаних станів або факторів ризику жінкам рекомендується звернутись до лікаря та визначити необхідність припинення прийому препарату Дровеліс. Всі наведені нижче дані засновані на епідеміологічних даних, отриманих при застосуванні КГК, що містять етинілестрадіол. Дровеліс містить естетрол. Оскільки поки що відсутні епідеміологічні дані щодо КГК, що містять естетрол, попередження вважаються застосовними до препарату Дровеліс.
У разі підозрюваної або підтвердженої АТЕ або ВТЕ слід припинити застосування КГК. Якщо розпочата антикоагулянтна терапія, слід забезпечити альтернативну негормональну адекватну контрацепцію через тератогенний вплив антикоагулянтів (кумарини).
Циркуляторні розлади
Ризик виникнення ВТЕ
На тлі застосування будь-якого КГК підвищується ризик розвитку ВТЕ порівняно з таким при відсутності застосування. Застосування препаратів, які містять низькі дози етинілестрадіолу (
За деякими даними ризик ВТЕ може зростати при відновленні застосування КГК після перерви тривалістю 4 тижні і більше.
У жінок, які не застосовують КГК і не є вагітними, частота виникнення ВТЕ становить приблизно 2 випадки на 10000 жінок на рік. Однак у будь-якої окремо взятої жінки рівень ризику може бути значно вищим залежно від наявних у неї основних факторів ризику (див. нижче).
Епідеміологічні дослідження у жінок, які використовують низькі дози (
Встановлено1, що з 10 000 жінок, які застосовують КГК, що містять етинілестрадіол та дроспіренон, у 9–12 жінок розвинеться ВТЕ протягом одного року. Це порівнюється з показником приблизно 6 пацієнток2 на 10000 жінок, які застосовують КГК, що містять левоноргестрел.
Поки що невідомо, як ризик розвитку ВТЕ при прийомі КГК, що містить естетрол і дроспіренон, порівнюється з ризиком при застосуванні КГК з низькими дозами левоноргестрелу.
Кількість випадків ВТЕ за рік при застосуванні низькодозових КГК була меншою, ніж зазвичай очікується протягом вагітності або у післяпологовий період.
ВТЕ може призводити до летальних наслідків у 1–2 % випадків.
Надзвичайно рідко повідомлялося про виникнення тромбозу в інших кровоносних судинах, наприклад артеріях і венах печінки, нирок, сітківки або мезентеріальних судинах, у жінок, які застосовують КГК.
1Ці показники отримано на основі всіх даних епідеміологічних досліджень з урахуванням відносних ризиків, пов’язаних із прийомом різних КГК, порівняно із застосуванням КГК, що містять левоноргестрел.
2У середньому 5–7 випадків на 10 000 жінко-років на основі розрахунку відносного ризику застосування КГК, що містять левоноргестрел, порівняно з таким у жінок, які не отримують КГК (близько 2,3–3,6 випадку).
Фактори ризику розвитку ВТЕ
На тлі застосування КГК ризик розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень може значно збільшуватися у жінок з додатковими факторами ризику, особливо при наявності множинних факторів ризику (див. таблицю 1).
Препарат Дровеліс протипоказаний жінкам з наявністю множинних факторів ризику, на підставі яких їх можна віднести до групи високого ризику розвитку венозного тромбозу (див. розділ «Протипоказання»). Якщо жінка має більше одного фактора ризику, зростання ризику може бути більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором, тому слід брати до уваги загальний ризик розвитку ВТЕ. КГК не слід призначати, якщо співвідношення користь/ризик є несприятливим (див. розділ «Протипоказання»).
Таблиця 1
Фактори ризику розвитку ВТЕ
Фактор ризику | Примітка |
Ожиріння (індекс маси тіла (ІМТ) більше 30 кг/м2). |
Ризик значно підвищується при збільшенні ІМТ. Особливо потребує уваги при наявності у жінок інших факторів ризику. |
Тривала іммобілізація, велике оперативне втручання, будь-яка операція на ногах або на органах малого таза, нейрохірургічні втручання або обширна травма. Примітка: тимчасова іммобілізація, у тому числі повітряний переліт тривалістю більше 4 годин, також може бути фактором ризику ВТЕ, особливо для жінок з іншими факторами ризику. |
У таких випадках рекомендується припинити застосування таблеток (у разі планового оперативного втручання щонайменше за 4 тижні) та не відновлювати застосування раніше ніж через 2 тижні після повного відновлення рухової активності. Щоб уникнути неочікуваної вагітності, слід використовувати інший метод контрацепції. Слід розглянути доцільність антитромботичної терапії, якщо застосування препарату Дровеліс не було припинено заздалегідь. |
Обтяжений сімейний анамнез (ВТЕ у рідного брата/сестри або батьків, особливо у відносно молодому віці, наприклад до 50 років). | У разі наявності спадкової схильності перед застосуванням будь-яких КГК жінкам рекомендується порадитися зі спеціалістом. |
Інші медичні стани, пов’язані з ВТЕ | Рак, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хронічне запальне захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібноклітинна анемія. |
Збільшення віку | Особливо понад 35 років. |
Немає єдиної думки щодо можливого впливу варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту на розвиток або прогресування венозного тромбозу.
Необхідно звернути увагу на підвищений ризик розвитку тромбоемболії під час вагітності, особливо протягом перших 6 тижнів після пологів (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Симптоми ВТЕ (ТГВ та ТЕЛА)
У разі виникнення нижчезазначених симптомів жінці слід терміново звернутися за медичною допомогою та повідомити лікаря про те, що вона приймає КГК.
Симптоми ТГВ можуть включати:
однобічний набряк ноги та/або стопи або ділянки уздовж вени на нозі;
біль або підвищену чутливість у нозі, що може відчуватися тільки при стоянні або ходьбі;
відчуття жару в ураженій нозі; почервоніння або зміну кольору шкіри на нозі.
Симптоми ТEЛА можуть включати:
раптову задишку нез’ясованої етіології або прискорене дихання;
раптовий початок кашлю, який може супроводжуватися кровохарканням;
раптовий біль у грудній клітці;
переднепритомний стан або запаморочення;
швидке або нерегулярне серцебиття.
Деякі з цих симптомів (наприклад задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути неправильно оцінені як більш поширені або менш тяжкі явища (наприклад інфекції дихальних шляхів).
Інші ознаки оклюзії судин можуть включати раптовий біль, набряк та незначне посиніння кінцівки.
При оклюзії судин ока початковою симптоматикою може бути нечіткість зору, що не супроводжується больовими відчуттями і може прогресувати до втрати зору. Іноді втрата зору розвивається майже миттєво.
Ризик розвитку ATE
Епідеміологічні дослідження виявили, що застосування будь-яких КГК асоціюється із підвищеним ризиком артеріальної тромбоемболії (інфаркт міокарда) або цереброваскулярних подій (наприклад ТІА, інсульт). Артеріальні тромбоемболічні явища можуть призводити до летальних наслідків.
Фактори ризику розвитку АТЕ
При застосуванні КГК ризик розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень або цереброваскулярних подій зростає у жінок із факторами ризику (див. таблицю 2). Препарат Дровеліс протипоказаний, якщо у жінки є один серйозний або множинні фактори ризику розвитку ATE, які можуть підвищити ризик розвитку артеріального тромбозу (див. розділ «Протипоказання»). Якщо жінка має більше одного фактора ризику, зростання ризику може бути більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором, тому слід брати до уваги загальний ризик розвитку АТЕ. КГК не слід призначати, якщо співвідношення користь/ризик є несприятливим (див. розділ «Протипоказання»).
Таблиця 2
Фактори ризику розвитку АТЕ
Фактор ризику | Примітка |
Збільшення віку | Особливо понад 35 років. |
Паління | Жінкам, які бажають застосовувати КГК, слід рекомендувати відмовитися від паління. Жінкам віком від 35 років, які продовжують палити, слід наполегливо рекомендувати інший метод контрацепції. |
Артеріальна гіпертензія | |
Ожиріння (ІМТ більше 30 кг/м2) |
Ризик значно підвищується при збільшенні ІМТ. Особливо потребує уваги при наявності у жінок інших факторів ризику. |
Обтяжений сімейний анамнез (артеріальна тромбоемболія у рідного брата/сестри або батьків, особливо у відносно молодому віці, наприклад до 50 років). | У разі наявності спадкової схильності перед застосуванням будь-яких КГК жінкам рекомендується порадитися зі спеціалістом. |
Мігрень | Зростання частоти виникнення або тяжкості мігрені під час застосування КГК (може бути продромальним станом перед розвитком цереброваскулярних подій) може стати причиною негайного припинення прийому. |
Інші стани, пов’язані з небажаними реакціями з боку судин | Цукровий діабет, гіпергомоцистеїнемія, вади клапанів серця, фібриляція передсердь, дисліпопротеїнемія та системний червоний вовчак. |
Симптоми ATE
У разі виникнення нижчезазначених симптомів жінці слід терміново звернутися за медичною допомогою та повідомити лікаря, що вона приймає КГК.
Симптомами цереброваскулярного розладу можуть бути:
раптове оніміння або слабкість обличчя, рук або ніг, особливо однобічне;
раптове порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги або координації;
раптова сплутаність свідомості, порушення мовлення або розуміння;
раптове погіршення зору на одне або обидва ока;
раптовий сильний або тривалий головний біль без визначеної причини;
втрата свідомості або непритомність з судомами або без них.
Тимчасовість симптомів може свідчити про транзиторну ішемічну атаку (ТІА).
Симптомами інфаркту міокарда (ІМ) можуть бути:
біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, відчуття стискування або розпирання в грудях, руці або за грудниною;
дискомфорт з іррадіацією в спину, щелепу, горло, руку, шлунок;
відчуття переповненості шлунка, порушення травлення або ядуха;
посилене потовиділення, нудота, блювання або запаморочення;
надзвичайна слабкість, неспокій або задишка;
швидке або нерегулярне серцебиття.
Пухлини
Результати деяких епідеміологічних досліджень вказують на підвищення ризику розвитку раку шийки матки при тривалому застосуванні КГК, що містять етинілестрадіол (> 5 років). Проте це твердження залишається суперечливим, оскільки остаточно не з’ясовано, наскільки результати досліджень враховують супутні фактори ризику, наприклад статеву поведінку та інші фактори, зокрема інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ).
Застосування КГК у високих дозах (50 мкг етинілестрадіолу) знижує ризик раку ендометрію та яєчників. Залишається підтвердити, чи ці дані можуть стосуватися і КГК, що містять естетрол.
Метааналіз даних 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР 1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КГК. Цей підвищений ризик поступово зникає протягом 10 років після закінчення застосування КГК. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують нині або нещодавно застосовували КГК, є незначним щодо рівня загального ризику раку молочної залози. Відзначено тенденцію, що рак молочної залози, виявлений у жінок, які коли-небудь приймали КГК, клінічно менш виражений, ніж у тих, хто ніколи не застосовував КГК. Підвищення ризику може бути зумовлене як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які застосовують КГК, так і біологічною дією КГК або поєднанням обох факторів.
У поодиноких випадках у жінок, які застосовують КГК, що містять етинілестрадіол, спостерігалися доброякісні, а ще рідше − злоякісні пухлини печінки. В окремих випадках ці пухлини спричиняли небезпечну для життя внутрішньочеревну кровотечу. У разі виникнення скарг на сильний біль в епігастральній ділянці, збільшення печінки або появи ознак внутрішньочеревної кровотечі при диференціальній діагностиці слід враховувати можливість наявності пухлини печінки у жінок, які приймають КГК.
Гепатит С
Під час клінічних досліджень за участю пацієнтів, які проходили курс лікування вірусного гепатиту С (ВГС) за допомогою лікарських засобів, що містять омбітасвір/паритапревір/ ритонавір та дасабувір, з рибавірином або без нього, було відмічено значне підвищення рівня АЛТ, що перевищувало верхню межу норми у 5 разів. Крім того, зростання АЛТ спостерігали у пацієнтів, які застосовували глекапревір/пібрентасвір або софосбувір/ велпатасвір/ воксилапревір одночасно з лікарськими засобами, що містять етинілестрадіол, такими як КГК. У жінок, які приймали лікарські засоби, що містять естрогени, відмінні від етинілестрадіолу, підвищення АЛТ було подібним до тих жінок, які не приймали естрогенів; однак через обмежену кількість жінок, які приймають ці інші естрогени, необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні з комбінованою терапією лікарськими засобами омбітасвір/паритапревір/ритонавір і дасабувір з рибавірином або без нього, а також при одночасному застосуванні з глекапревіром/пібрентасвіром або софосбувіром/ велпатасвіром/ воксилапревіром. Дивіться також розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».
Інші стани
Прогестогенний компонент препарату Дровеліс є антагоністом альдостерону із калійзберігаючими властивостями. У більшості випадків застосування не очікується підвищення рівнів калію в сироватці крові. Однак в клінічному дослідженні у деяких пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції нирок і супутнім застосуванням калійзберігаючих лікарських засобів рівні калію в сироватці крові дещо, але не суттєво підвищувалися під час застосування 3 мг дроспіренону протягом 14 днів. Тому рекомендується контролювати рівень калію в сироватці крові у першому циклі прийому препарату Дровеліс у пацієнтів з нирковою недостатністю та перед початком застосування препарату утримувати рівень калію сироватки крові не вище верхньої межі норми, особливо при одночасному застосуванні калійзберігаючих лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Жінки з гіпертригліцеридемією або сімейним анамнезом щодо цього порушення належать до групи ризику розвитку панкреатиту при застосуванні КГК.
Хоча незначне підвищення артеріального тиску було описано у багатьох жінок, які приймають КГК, клінічно значуще підвищення артеріального тиску є поодиноким явищем. Взаємозв’язку між застосуванням КГК та клінічно значущою артеріальною гіпертензією не встановлено. Однак, якщо під час застосування КГК розвивається стійка клінічно значуща артеріальна гіпертензія, лікареві слід призупинити прийом таблеток і лікувати артеріальну гіпертензію. Якщо це доцільно, застосування КГК можна відновити після досягнення нормотонії за допомогою антигіпертензивної терапії.
Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань у під час вагітності та при застосуванні КГК, але їх взаємозв’язок із застосуванням КГК не є остаточно з’ясованим: жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний з холестазом; утворення жовчних каменів; порфірія; системний червоний вовчак; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сиденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.
Екзогенні естрогени можуть спричинити або посилити симптоми спадкового та набутого ангіоневротичного набряку.
Гострі або хронічні розлади функції печінки можуть потребувати припинення застосування КГК, поки показники функції печінки не повернуться у межі норми. При рецидиві холестатичної жовтяниці, що раніше виникала у період вагітності або попереднього застосування статевих гормонів, приймання КГК слід припинити.
Хоча КГК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність і толерантність до глюкози, немає даних щодо потреби змінювати терапевтичний режим для жінок із цукровим діабетом, які приймають низькодозовані КГК (що містять 50 мкг етинілестрадіолу). Проте жінки, які страждають на цукровий діабет, по
Відгуків про цей товар ще не було.
Немає відгуків про цей товар, станьте першим, залиште свій відгук.
Немає питань про даний товар, станьте першим і задайте своє питання.