Таблетки Лінесса показані для лікування інфекцій, спричинених чутливими штамами анаеробних або аеробних грампозитивних мікроорганізмів, включаючи інфекції, що супроводжуються бактеріємією, таких як:
нозокомиальная пневмонія; позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекції шкіри та її структур, зокрема інфекції на тлі діабетичної стопи без супутнього остеомієліту, викликані Staphylococcus aureus (метіцілінчутлівіми та метицилін-резистентними ізолятів), Streptococcus pyogenes або Streptococcus agalactiae; неускладнені інфекції шкіри та її структур, викликані Staphylococcus aureus (тільки метицилін-чутливими ізолятів) або Streptococcus pyogenes; інфекції, викликані ентерококами, включаючи резистентні до ванкоміцину штами Enterococcus faecium та faecalis.
Склад
Діюча речовина: linezolid.
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить лінезоліду 600 мг.
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; повідон; тальк; натрію кроскармелоза; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний; натрію крохмальгліколят (тип А); гіпромелоза Е-15; титану діоксид Е 171; поліетиленгліколь-6000; пропіленгліколь.
Протипоказання
Відома гіперчутливість до лінезоліду або будь-якого іншого компонента препарату.
Препарат не слід призначати пацієнтам, які приймають або приймали будь-які медичні препарати, що пригнічують моноаміноксидазу А та В (наприклад, фенелзин, ізокарбоксазид, селегілін, моклобемід) або протягом 2-х тижнів після прийому таких препаратів.
За винятком випадків, коли є можливість ретельного спостереження та моніторингу артеріального тиску, препарат не слід призначати пацієнтам з такими супутніми клінічними станами або супутнім прийомом наступних препаратів:
неконтрольована артеріальна гіпертензія, тиреотоксикоз, феохромоцитома, карциноїд, біполярна депресія, шизоафективний розлад, гострі епізоди запаморочення; інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти, агоністи 5-НТ1 рецепторів серотоніну (триптани), прямі та непрямі симпатоміметики (включаючи адренергічні бронходилататори, псевдоефедрин, фенілпропаноламін), вазопресори (епінефрин, норепінефрин), допамінергічні сполуки (допамін, добутамін), петидин або буспірон.
Спосіб застосування
Пацієнти, лікування яких було розпочато з призначення лінезоліду для внутрішньовенних інфузій, можуть бути переведені на лікування лінезолідом для перорального застосування. У такому разі підбір дози не потрібен, оскільки біодоступність лінезоліду при прийомі внутрішньо становить майже 100 %.
Особливості застосування
Вагітні
Не слід призначати в період вагітності, крім випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.
Діти
Препарат не призначають дітям у віці до 12 років.
Водії
З обережністю.
Передозування
Специфічний антидот не відомий.
Не було зареєстровано випадків передозування.
У разі передозування показане симптоматичне лікування з проведенням заходів з підтримки рівня клубочкової фільтрації. Близько 30% прийнятої дози препарату виводиться протягом 3 годин гемодіалізу, але немає даних щодо виведення лінезоліду під час процедур перитонеального діалізу або гемоперфузія. Два первинних метаболіти лінезоліду також виводяться шляхом гемодіалізу.
Побічні ефекти
Найбільш частими побічними реакціями, які призводили до відміни препарату, були головний біль, діарея, нудота і блювота.
Взаємодія
Лінезолід не застосовується пацієнтам, які приймають лікарські засоби, що пригнічують моноаміноксидази А і В (наприклад, фенелзин, ізокарбоксазід, селегілін, моклобемід), і протягом 2 тижнів після їх прийому.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25°C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності: 3 роки.
