Таблетки «Мофлакса ®» застосовуються для лікування нижчезазначених бактеріальних інфекцій, викликаних чутливими до моксифлоксацину мікроорганізмами, у пацієнтів у віці від 18-ти років. Моксифлоксацин слід призначати тільки тоді, коли застосування антибактеріальних засобів, які зазвичай рекомендують для початкового лікування наступних інфекцій, недоцільно або коли вказане лікування було неефективним.
Гострий бактеріальний синусит (діагностований з високим ступенем ймовірності). Загострення хронічного бронхіту (діагностовано з високим ступенем ймовірності). Негоспітальна пневмонія, за винятком пневмонії з тяжким перебігом. Запальні захворювання органів малого тазу помірного та середнього ступеня (включаючи інфекційне ураження верхнього відділу статевої системи у жінок, в тому числі сальпінгіт та ендометрит), що не асоційованих з тубооваріальний абсцесом або абсцесами органів малого таза.
Таблетована форма препарату «Мофлакса ®» не рекомендується для застосування в якості монотерапії при запальних захворюваннях органів малого таза помірного та середнього ступеня, але може застосовуватися в комбінації з іншими відповідними антибактеріальними засобами (наприклад з цефалоспоринами) через зростання резистентність моксифлоксацину до Neisseria gonorrhoeae ( за винятком моксіфлоксацінрезістентніх штамів N. gonorrhoeae).
Таблетовану форму препарату «Мофлакса ®» можна застосовувати для закінчення курсу лікування, в якому стартова терапія парентеральной формою препарату «Мофлакса®» була ефективною і призначена за такими показниками:
позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекції шкіри та підшкірних тканин.
Таблетована форма препарату «Мофлакса ®» не рекомендується для стартового лікування будь-яких інфекцій шкіри та підшкірних тканин або в разі важкого перебігу позалікарняних пневмоній.
Склад
Діюча речовина - моксифлоксацин (одна таблетка містить 400 мг моксифлоксацину у вигляді моксифлоксацину гідрохлориду).
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат; оболонка: гіпромелоза, макрогол, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172).
Протипоказання
підвищена чутливість до моксифлоксацину або інших хінолонів або будь-якого з допоміжних речовин препарату; вік до 18-ти років; вагітність або період годування груддю; захворювання сухожиль, пов'язані з лікуванням хінолонами в анамнезі; вроджене або діагностовано придбане подовження інтервалу QT; порушення електролітного балансу, зокрема, при нескорректированной гіпокаліємії; клінічно значуща брадикардія; клінічно значуща серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка; симптоматичні аритмії в анамнезі;
Препарат не слід застосовувати одночасно з іншими препаратами, які подовжують інтервал QT.
У зв'язку з обмеженими клінічними даними застосування моксифлоксацину також протипоказано при порушенні функції печінки (клас C за класифікацією Чайлда-П'ю) і підвищеного рівня трансаміназ (в 5 разів вище верхньої межі норми).
Спосіб застосування
Рекомендується приймати по одній таблетці (400 мг) моксифлоксацину на добу.
Таблетки слід приймати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Препарат можна приймати незалежно від часу прийому їжі.
Тривалість терапії таблетованій формою препарату «Мофлакса ®» залежить від типу інфекцій і становить:
загострення хронічного бронхіту - 5-10 днів; позалікарняна пневмонія - 10 днів; гострий бактеріальний синусит - 7 днів; запальні захворювання органів малого таза помірного та середнього ступеня - 14 днів.
Ступінчаста (внутрішньовенна і пероральна) терапія. Повідомлялося, що під час досліджень ступінчастою терапії більшість пацієнтів переходило з внутрішньовенного на пероральний шлях введення моксифлоксацину протягом 4-х днів (позалікарняна пневмонія) або 6 днів (ускладнені інфекції шкіри та підшкірних тканин). Рекомендована загальна тривалість лікування таблетками та розчином моксифлоксацину становить 7-14 днів для позалікарняних пневмоній і 7-21 день для ускладнених інфекцій шкіри та підшкірних тканин. Перевищувати зазначену дозу (400 мг 1 раз на добу) і тривалість лікування для кожного показання не рекомендується.
Особливості застосування
Водії
Досліджень впливу моксифлоксацину на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами не проводили. Однак фторхінолони, включаючи моксифлоксацин, можуть призводити до погіршення здатності керувати автотранспортом або іншими механізмами через виникнення реакцій з боку центральної нервової системи (таких як запаморочення, гостра тимчасова втрата зору) або гострої короткочасної втрати свідомості (непритомність). Пацієнтам слід рекомендувати спостерігати за своєю реакцією на моксифлоксацин перед тим, як керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами.
Передозування
У разі випадкового передозування не рекомендується ніяких специфічних заходів. У разі передозування слід орієнтуватися на клінічну картину і проводити симптоматичну підтримуючу терапію та ЕКГ-моніторинг у зв'язку з можливістю подовження інтервалу QT.
Одночасне застосування активованого вугілля з дозою моксифлоксацину 400 мг перорально призведе до скорочення системної доступності лікарського засобу більш ніж на 80%. У разі передозування в результаті прийому лікарського засобу застосування активованого вугілля на початковій стадії абсорбції може бути ефективним для запобігання збільшенню системної дії моксифлоксацину.
Побічні ефекти
Побічні реакції, наведені нижче (часті - ≥ 1/100, <1/10), спостерігалися з частотою менше 3%, за винятком нудоти та діареї.
Інфекційні ускладнення: суперінфекція, що виникла внаслідок бактеріальної або грибкової резистентності, наприклад оральний або вагінальний кандидоз.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення.
З боку серцево-судинної системи: подовження QT-інтервалу у хворих з гіпокаліємією.
З боку травної системи: нудота, блювота, біль у животі, діарея.
Гепатобіліарні порушення - підвищення рівня трансаміназ.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від впливу вологи. Для лікарського засобу не потрібні спеціальні температурні умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 3 роки.
