Фармакологічні властивості
Сертралін ((1 s-цис) -4- (3,4-дихлорофеніл) -1,2,3,4-тетрагідро-n-метил-1-нафталенаміна гідрохлорид) - селективний блокатор зворотного захоплення серотоніну в головному мозку, є похідним нафтиламина. на нейронний захоплення норадреналіну і допаміну практично не впливає. не володіє специфічним спорідненістю з адрено- і м-холинорецепторами, ГАМК-рецепторами, допаміновими, гістаміновими, серотоніновими або бензодіазепіновими рецепторами. не пригнічує мао. викликає анорексію, ефективний при нав'язливих станах.
При прийомі всередину в дозах 50-200 мг 1 раз на добу протягом 14 днів максимальна концентрація в крові досягається через 4,5-8,5 год. Середній період напіввиведення становить 22-36 год, таким чином спостерігається приблизно двократна кумуляція сертраліну до досягнення рівноважного стану через 1 тиждень лікування. Зв'язування з білками плазми крові - близько 98%, обсяг розподілу - 20 л/кг маси тіла. Інтенсивно метаболізується при первинному проходженні через печінку. Основний метаболіт сертраліну - N-десметилсертралін - майже в 20 разів поступається за активністю сертраліну in vitro та фактично неактивний на моделях депресії in vivo. Сертралін і N-десметилсертралін активно біотрансформуються в організмі, метаболіти, що утворюються, виводяться з калом і сечею в рівних кількостях. Незмінений сертралин виводиться з сечею в незначній (0,2%) кількості. Вживання їжі істотно не впливає на біодоступність препарату. Фармакокінетика сертраліну в осіб похилого віку та підлітків значно не відрізняється від фармакологічного профілю препарату у дорослих.
Показання
Лікування при депресивних станах різного генезу у хворих з моно- і біполярні афективними розладами. профілактика рецидивів епізодів депресії.
Застосування
Рекомендована доза препарату для дорослих - 50 мг 1 раз на добу, при необхідності дозу можна підвищити до 200 мг/добу протягом декількох тижнів. ефект проявляється через 7 днів після початку лікування, досягаючи максимуму через 2-3 тижнів.
Пацієнтам з порушеннями функції печінки та нирок Сертралофт слід призначати у менших дозах. Початкова доза Сертралофту для лікування дітей віком 12-17 років з обсесивно-компульсивними розладами не повинна перевищувати 50 мг/добу, в подальшому при недостатній терапевтичній ефективності дозу можна підвищити, але не більше 100 мг/добу. З огляду на досить тривалий період напіввиведення препарату, змінювати дозу слід не частіше ніж один раз на тиждень. У пацієнтів похилого віку Сертралофт застосовують в тих же дозах, що і для пацієнтів молодого віку.
Протипоказання
Підвищена чутливість до сертраліну, період вагітності та годування груддю, дитячий вік (до 12 років), одночасне застосування інгібіторів мао; тяжкі порушення функції печінки та нирок; судомні стани (нестабільна епілепсія).
Побічні ефекти
З боку центральної нервової системи: можливі запаморочення, сонливість, головний біль, безсоння, втома, слабкість, тремор; рідко - маніакальне або гіпоманіакальний стан, тривога, занепокоєння, порушення зору.
З боку серцево-судинної системи: рідко - гіперемія шкіри з відчуттям жару або тепла, тахікардія.
З боку травної системи: можливе зменшення апетиту, діарея, сухість у роті, нудота, спазм шлунка або кишечника, метеоризм; рідко - запор, блювання.
Інше: можливі підвищена пітливість, зниження потенції, алергічні реакції (лихоманка, висип на шкірі, свербіж). При лікуванні Сертралофту можливо безсимптомне підвищення активності амінотрансфераз (АсАТ і АлАТ). Ці порушення відзначаються рідко і швидко минають після відміни препарату. У хворих похилого віку і пацієнтів, які отримують діуретики та інші лікарські засоби, можливий розвиток гіпонатріємії. Після скасування сертраліну рівень натрію нормалізується.
Особливі вказівки
З обережністю застосовують при зловживанні лікарськими засобами або залежності від них в анамнезі, порушеннях функції печінки та нирок, епілептичних припадках, зменшенні маси тіла. не слід приймати пацієнтам, яким проводили електрошокові терапію. застосування Сертралофту можливо не раніше ніж через 14 днів після відміни прийому інгібіторів мао.
У хворих з нестабільною епілепсією не рекомендується застосування Сертралофту, а хворі з контрольованою епілепсією слід ретельно контролювати в період лікування. При появі судом необхідно припинити застосування препарату.
Жінкам репродуктивного віку під час лікування Сертралофту слід використовувати адекватні методи контраценціі. Застосування препарату в період годування груддю можливе тільки за призначенням лікаря; рекомендується вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
В період лікування слід утримуватися від прийому алкоголю і уникати діяльності, що вимагає підвищеної уваги та швидкої реакції.
Взаємодії
При одночасному застосуванні Сертралофту з препаратами, які мають високий ступінь зв'язування з білками, особливо з дигітоксином і варфарином, можливе підвищення концентрації в плазмі крові вільних (незв'язаних) активних речовин і підвищення ризику розвитку відповідних небажаних побічних ефектів. Сертралофт не можна застосовувати в поєднанні з інгібіторами мао, в тому числі селективними (селегиліном) і оборотними (моклобемідом), а також хворим, які недавно припинили прийом антидепресанту і почали прийом інгібітора мао. Сертралофт можна застосовувати не раніше ніж через 14 днів після закінчення лікування інгібіторами мао. необхідно дотримуватися обережності при заміні сертраліном інших селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, особливо якщо пацієнт отримував препарати з тривалим періодом напіввиведення (наприклад, флуоксетин). необхідно уникати одночасного прийому сертраліну та карбамазепіну, галоперидолу або фенітоїну. одночасний прийом сертраліну та алкоголю протипоказаний.
Не можна застосовувати сертралін одночасно з трициклічними антидепресантами, блокаторами Н 1 - і Н 2-рецепторів, транквілізаторами, кумариновими антикоагулянтами, похідними сульфанілсечовини та дигоксином.
При одночасному застосуванні з циметидином можливе істотне зниження кліренсу сертраліну. Сертралофт пригнічує біохімічну активність цитохрому Р450 2D6, тому можливе підвищення концентрації в плазмі крові препаратів, які метаболізуються за участю цього ферменту, в тому числі трициклічнихантидепресантів і антиаритмічнихпрепаратів IС класу.
При одночасному застосуванні Сертралофту з препаратами літію можлива фармакодинамічна взаємодія, яке, як припускають, пов'язано з серотонінергічними механізмами та клінічно проявляється посиленням тремору; при цьому фармакокінетика літію істотно не змінюється.
Передозування
Можливе посилення побічних ефектів препарату.
Лікування: забезпечення прохідності дихальних шляхів (оксигенація і вентиляція легенів), промивання шлунка, призначення блювотних засобів, активованого вугілля з сорбітолом. Необхідний контроль функції серця і печінки.
Умови зберігання
У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C.
