Таблетки «Цефодокс» застосовуються при інфекціях, викликаних чутливими до цефподоксимом збудниками:
ЛОР-органів (включаючи синусит, тонзиліт, фарингіт); для лікування тонзиліту і фарингіту «Цефодокс» призначати при хронічній або рецидивуючої інфекції, а також у випадках відомої або підозрюваної нечутливості збудника до широко застосовуваних антибіотиків; дихальних шляхів (включаючи гострий бронхіт, рецидиви або загострення хронічного бронхіту, бактеріальну пневмонію); неускладнені інфекції верхніх і нижніх сечовивідних шляхів (включаючи гострий пієлонефрит і цистит); шкіри та м'яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули та виразки).
Склад
Діюча речовина - цефподоксим (одна таблетка містить цефподоксима (в формі проксетилу) 200 мг).
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна силікатизована, натрію кроскармелоза, натрію крохмальгліколят (тип А), натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, Опадрі OY-L білий 28900 (лактоза, моногідрат; титану діоксид (Е 171); поліетиленгліколь; гідроксипропілметилцелюлоза) , заліза оксид жовтий (Е172), поліетиленгліколь 6000.
Протипоказання
Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів, пеніцилінів, або до будь-яких інших компонентів препарату.
Спосіб застосування
Таблетки слід приймати внутрішньо під час їжі для посилення абсорбції.
Для дорослих і дітей старше 12-ти років з нормальною функцією нирок рекомендовані наступні дози:
ЛОР-органів: синусит - 400 мг (200 мг 2 рази на добу); інші інфекції (в тому числі тонзиліт, фарингіт) - 200 мг (100 мг 2 рази на добу); інфекції дихальних шляхів (включаючи гострий бронхіт, рецидиви або загострення хронічного бронхіту, бактеріальну пневмонію) - 200-400 мг (залежно від чутливості збудника) (100-200 мг 2 рази на добу); неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: верхніх (гострий пієлонефрит) - 400 мг (200 мг 2 рази на добу); нижніх (цистит) - 200 мг (100 мг 2 рази на добу); інфекції шкіри та м'яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули та виразки) - 400 мг (200 мг 2 рази на добу); неускладнений гонококовий уретрит - 200 мг (одноразово).
Термін лікування залежить від тяжкості захворювання і визначається індивідуально.
Особливості застосування
Вагітні
Дані про безпеку застосування цефподоксима в період вагітності відсутні. Тому в період вагітності препарат можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду, особливо в перші місяці вагітності.
Цефподоксим виводиться в грудне молоко. У разі необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.
Діти
Таблетки «Цефодокс» призначати дітям у віці від 12-ти років.
Водії
При застосуванні цефподоксима може виникнути запаморочення, що може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.
Передозування
Симптоми: нудота, блювота, біль у животі, діарея. У пацієнтів з нирковою недостатністю в разі передозування можливе виникнення енцефалопатії. Випадки енцефалопатії, як правило, оборотні при низьких рівнях цефоподоксіма в плазмі крові.
Лікування. Гемодіаліз, перитонеальний діаліз. Терапія симптоматична.
Побічні ефекти
Загальні порушення: грибкові інфекції, нездужання, підвищена стомлюваність, астенія, лихоманка, біль в грудній клітці (біль може віддавати в поперек), біль в спині, озноб, генералізований біль, абсцес, алергічні реакції, набряк обличчя, бактеріальні інфекції, локалізований набряк, локалізований біль, ріст нечутливих мікроорганізмів.
З боку серцево-судинної системи: застійна серцева недостатність, мігрень, серцебиття, розширення судин, гематоми, артеріальна гіпер- або гіпотензія.
Шлунково-кишковий тракт: діарея, біль у животі, відчуття переповнення в шлунку, нудота, тенезми, здуття живота, блювання, диспепсія, зниження апетиту, запор, анорексія, кандидозний стоматит, зубний біль, відрижка, гастрит, сухість у роті, спрага, виразки в роті, псевдомембранозний коліт.
Діарея з домішкою крові може бути симптомом ентероколіту. У разі розвитку важкої або персистуючої діареї, яка виникає під час або після лікування, слід запідозрити розвиток псевдомембранозного коліту.
З боку крові: гемолітична анемія, зниження гемоглобіну, зниження гематокриту еозинофілія, лейкоцитоз, лейкопенія, лімфоцитоз, лімфопенія, агранулоцитоз, тромбоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія, позитивний тест Кумбса, збільшення тромбінового і протромбінового часу.
Метаболічні розлади: зневоднення, подагра, периферичний набряк, збільшення маси тіла.
З боку кістково-м'язової системи: міалгія.
З боку нервової системи: цефалгія, вертиго, запаморочення, нестійкість ходи, головний біль, крововиливи, тривожність, нервозність, невроз, безсоння, розлади сну, зміни сновидінь (незвичайні сновидіння, кошмарні сновидіння), парестезія, сплутаність свідомості.
З боку дихальної системи: бронхіальна астма, кашель, носова кровотеча, риніт, дихання зі свистом, чхання, бронхоспазм, задуха, плевральнийвипіт, пневмонія.
З боку шкіри: висипання, гіперемія шкіри, кропив'янка, свербіж, підвищене потовиділення, макулопапульозні та везикулярно-бульозні висипання, грибковий дерматит, лущення епітелію, сухість шкіри, випадання волосся, сонячні опіки, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.
З боку органів чуття: зміна або втрата смаку, подразнення очей, дзвін / шум у вухах.
З боку імунної системи: відзначалися реакції гіперчутливості всіх ступенів тяжкості, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, пурпура, сироваткова хвороба, біль у суглобах, лихоманка.
З боку сечостатевої системи: гематурія, інфекції сечовивідних шляхів, метрорагія, вагінальний кандидоз, дизурія, часте сечовипускання, протеїнурія, підвищення сечовини та креатиніну в сечі; в одиничних випадках порушення функції нирок, особливо при одночасному застосуванні цефподоксима з аміноглікозидами та / або сильними діуретиками.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30 °C, в недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 3 роки.
